Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Галя Мазуренко
Ім'я:

Галя Мазуренко

Про автора Галя Мазуренко - нащадок двох славнозвісних родів — козацького роду Мазуренків та декабриста Татищева.

Майже ровесниця віку (народжена 25 грудня 1901 року, у Петербурзі) вона і філософ, і поетеса, і письменниця (була фундатором Британського об’єднання українських письменників «Слово»), і художниця, і скульпторка, — ця жінка пройшла крізь терни війн та революцій.

Її життя – це калейдоскоп переїздів – дитинство в Карасях, неподалік Тули, далі Женева, Берлін, Катеринослав – тепер Дніпропетровськ. Саме тут під впливом оповідей Дмитра Яворницького вперше відчула потребу писати. Коли їй було 15, дісталася на фронт і допомагала раненим, через два роки вступила до армії УНР, щоб, як пізніше згадувала, боротись за свободу України.

Вона билася у складі ІІІ Залізної стрілецької дивізії армії УНР і була нагороджена Українською Народною Республікою «Хрестом залізного стрільця».

Дев’ятнадцятирічною, через окупацію України більшовиками, Галя вимушена була залишити Україну. Але до того встигла стати студенткою і Українського державного університету в Кам’янці-Подільському за часів гетьмана Скоропадського, і повчитися у малярській школі імпресіоніста В’ячеслава Коренєва у Катеринославі.

Потім розпочалася політична еміграція, якій суджено було тривати майже все життя. Далі була Варшава і робота в українському уряді. Вона зустрічалась з Симоном Петлюрою, Оленою Телігою, Софією Русовою, Євгеном Маланюком. У Варшаві розпочалася її еміграція, тоді ніхто ще не знав, що розлука з Україною триватиме майже півстоліття і що на цьому шляху вона залишиться сама. Затим була Прага, де Галина закінчила Вищі студії і одержала ступінь доктора філософії. А потім — Берлін, Софія, Відень, і, нарешті, Лондон, в якому мешкала близько 40 років.

Вдома, на Україні всю її родину сталінський режим знищив, вижила тільки донька Марина, з якою Галя Мазуренко так ніколи і не побачилась.

Галі Мазуренко доля подарувала два крила – дар до слова і потужного образного мислення. Обидва крила принесли їй безсмертя. Продовж життя Галя видала 10 поетичних збірок, три з яких у Празі, місті, що на понад 10 років стало її другим домом. У Празі Галя закінчила Українську студію пластичного мистецтва, її скульптурні твори і графіка ще й досі недосліджені, хоча у свій час вона була однією з найпомітніших авторів на європейській митецькій сцені, також і серед хіппівських митців Лондону та Пакистану. Живучи довгі літа в Лондоні, з 1945 року вона невтомно спостерігала за життям в Україні.
За роки життя в Лондоні Г. Мазуренко переважно власними засобами видала поетичні збірки: «Пороги» (1960), «Ключі» (1969), «Скіт поетів» (1971), «Зелена ящірка» (1971), «Три місії в літері життя» (1973), «Північ на вулиці» (1980).

Деякі з них ілюстровано самою авторкою. Деякі твори Галі Мазуренко перекладено англійською і польською мовами, окремі покладені на музику композитором Ф. Євсевським.

Галя Мазуренко була серед засновників об'єднання українських письменників в еміграції «Слово», друкувалася в його однойменних збірниках.

Пішла в інший світ Галина Мазуренко 27 травня 2000 р. у Лондоні.
Рідному народові вона заповідала весь свій творчий доробок поетеси, художниці, скульптора і частину його передала в Україну ще за життя.

Вона писала:
Коли умру, не дайте ви засохнуть
Моїм пісням

Роботи автора:  
Вірші (5)
   
Коментарі (0):  
   
Новини автора
 
 

Пошук на сайті

Що маємо