Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Олександр Богомазов
Олександр Богомазов
Ім'я:

Олександр Богомазов

Про автора

Олександр Костянтинович Богомазов (26 березня (7 квітня) 1880, Ямпіль Харківської губернії, нині смт Сумської області — 3 червня 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва. Олександр Богомазов є чільним представником українського й світового авангарду. У 1914 році Олександр Костянтинович написав трактат «Живопис та Елементи» у якому він розглянув взаємодію Об'єкту, Митця. Картини та Глядача, а також теоретично обгрунтував пошуки художнього авангарду. Олександр Богомазов пройшов у своїй творчості декілька творчих періодов. Найбільш відомі — кубофутуризм (1913—1917) та спектралізм (1920—1930).

«Мистецтво — нескінченний ритм, митець — його чутливий резонатор», — казав Олександр Богомазов своїм студентам у Київському Художньому Інституті, професором якого він був у 1922—1930 рр. Свій викладацький досвід Олександр Богомазов використав для написання своєрідного педагогічного подовження свого трактату у 1928 р.

Народився Олександр Богомазов в родині бухгалтера. Рано залишився без матері, яка покинула чоловіка й одружилася вдруге — із зальотним офіцером.

Олександр навчався в гімназії, потім — у Херсоні в земському сільськогосподарському училищі. Заохочуваний рідним дядьком, ходив із ним на етюди. Готувався вступати до Петербурзької академії мистецтв, але наважився 1907 року записатися до Київського художнього училища. Навчався в Олександра Олександровича Мурашка та Івана Федоровича Селезньова, відвідував приватні студії в Москві.
Жив і працював у Києві.

У 1913 році одружився із київською художницею В. В. Монастирською, яка була музою і життя і творчості митця. Саме їй присвятив він свій новаторський трактат «Живопис та Елементи» (1913—1914).

1914 року разом з Олександрою Олександрівною Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце».

1919 року був співробітником Всеукраїнського відділу мистецтва Народного комісаріату освіти УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.

У 1922—1930 роках був професором Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Серед учнів Петро Євлампійович Сабадиш.

Помер, проживши тільки 50 років. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі.

Практично одразу після смерті ім'я та творче надбання Олександра Богомазова було викреслено із радянської епохи. Лише у середині 60-х під час 'відлиги' його ім'я та творчість були перевідкрити групою молодих київских мистецтвознавців (Д. Горбачов, Череватенко, та інші).

Роботи автора:  
Картини (22)
   
Коментарі (0):  
   
Новини автора
 
 

Пошук на сайті

Що маємо