Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Тетяна Пата
Ім'я:

Тетяна Пата

Про автора Тетяна Пата (1884-1976) народилася, працювала і стала відомою майстринею в селищі Петриківка на Дніпропетровщині.

Петриківка відома, насамперед, як історичний мистецький осередок, де селяни виготовляли традиційні “мальовки”: паперові рушники, килимки та деталі архітектурного декору – стрічки до карнизів печі, квіти до комина, лиштву до слежів та сволока. Ці “мальовки” були для внутрішнього прикрашення своїх хат, а також продавали їх на місцевих ярмарках або виконували на замовлення інших господарів. Подібні традиційні орнаменти з мальовок “переходили” на комини, зовнішнє прикрашення вікон, інколи на скрині, картини та рушники. Тетяна Пата розмальовувати скрині, віялки та інше, заробляючи на прожиття.

Дмитро Іванович Яворницький  був  частим  гостем  у  петрикiвцiв.  Вiн  знав  там  усiх майстрiв,  що  славилися  своїми  художнiми  малюнками,   зiбрав   у   них найрiзноманiтнiшi варiанти декоративного  розпису  й  виставив  усе  те  в музеї.

   Десь 1923 року Тетяна Якимiвна Пата одержала  вiд  Д.  I.  Яворницького теплого листа. Вiн щиро просив її вiдкласти все й прибути до нього в  дуже важливiй справi. Другого дня Пата прибула до Яворницького додому.

   Вчений тепло зустрiв гостю.
   - Коли я був у Петрикiвцi,- почав  Дмитро  Iванович,-  i  побачив  вашi розписи, я стояв мов зачарований. Ви, безперечно, талановита людина.  Вашi золотi руки, голубко, треба цiлувати.
   - I видумаєте таке, порепанi руки цiлувати! Хiба я панi?
   Яворницький нахмурився. Вiн уважно слухав просту  селянку-трудiвницю.
   - Що правда, то правда - ви не панi, ви бiльше за панi:  руки  багатьох панянок не вартi вашого мiзинця. От що. Краса рук не в нiжностi, а в тому, на що вони здатнi, що  вони  можуть  створити  для  людини.  Отож,  Тетяно Якимiвно, бережiть свої руки. їх шанобливо будуть  цiлувати.  Запам'ятайте це!
   Пiсля теплої розмови Дмитро Iванович запросив  гостю  випити  з  дороги чаю. Потiм пiшли в музей. Яворницький познайомив Пату з експонатами, повiв до етнографiчного залу.
   - Ану, гляньте своїм свiжим оком, чого тут не вистачає?
   - Мабуть, петрикiвських розписiв! - усмiхаючись, нерiшуче сказала Пата.
   - Ви вгадали. За цим я вас i привiв сюди. Дуже прошу, Тетяно  Якимiвно,
розмалюйте нам стiни цього залу.
   - Добре. Тiльки чи догоджу? Не знаю, як воно вийде...

   - А ви зробiть так, як умiєте.
   Через кiлька днiв стiни етнографiчного вiддiлу музею зацвiли  чарами  - квiтами, вiд яких нiби повiяло степом.
   Як тiльки Дмитро Iванович заходив у музей, вiн перш за все  прямував  у цей вiддiл, довго милувався неповторними розписами. А  потiм  одного  разу викликав  художника  Василя   Степановича   Соляника   i   попросив   його скомпонувати з цих малюнкiв панно. Художник  охоче  погодився.  1929  року фото   цього   панно   було   опублiковане   в   першому   томi   збiрника Днiпропетровського крайового iсторично-археологiчного музею.

   Колекцiя  рiзноманiтних  малюнкiв   петрикiвських   майстрiв   i   нинi зберiгається в фондах музею. А 1960 року в Днiпропетровському  музеї  було вiдкрито виставку праць  народних  майстрiв  села  Петрикiвки,  присвячену декадi української лiтератури й мистецтва в Москвi.
   Мистецтво петрикiвських народних умiльцiв - це гордiсть нашого краю.  В їх композицiях часом можна побачити  химернi,  фантастичнi  форми  рослин, квiтiв, ягiд, овочiв, метеликiв. У великих  панно  трапляються  зображення птахiв, яких немає в природi.
   Найстарiшим майстром у селi Петрикiвцi була Тетяна Якимiвна  Пата,  яка прожила  95  рокiв  i  виховала  цiле  поколiння  майстрiв   декоративного малювання.
   Працi Т. Я. Пати та її учнiв були вiдомi всiй країнi. Коли  була  органiзована  Всесоюзна сiльськогосподарська виставка в Москвi, то петрикiвськi майстри на чолi  з Т. Я.  Патою  розмалювали  спецiалiзовану  крамницю  кустарних  виробiв  у
павiльйонi Української РСР.
За матеріалами
lib.ru
Сайти з роботами:
folkart.net.ua

 

Роботи автора:  
Декоративний розпис (12)
   
Коментарі (0):  
   
Новини автора
 
 

Пошук на сайті

Що маємо