Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

БОГДАН ЛЕПКИЙ - одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури


Богдан Теодор Нестор Лепкий - одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це - видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист. Народився Богдан Лепкий 4 листопада 1872 р. на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від с. Крегулець (нині - с. Крогулець Гусятинського району), за іншими даними - в с. Кривеньке (нині - Чортківського району). Брат Левка і Миколи Лепких. Батько Лева Ростислава Лепкого. Дитинство минуло в с. Крегулець. Із 1879 р. родина жила у с. Поручин, із 1891 р. - в с. Жуків (нині обидва села Бережанського району); Богдан із 1878 р. протягом восьми років мешкав у Бережанах у свого діда Михайла Глібовицького - священника, віце-маршалка Бережанського повіту. Основи шкільної науки Б. Лепкому викладав домашній учитель. З 1878 р. вчився (відразу з другого класу) в “нормальній школі” з польською мовою навчання у Бережанах. Після закінчення школи вступив у 1883 р. до Бережанської класичної гімназії з польською мовою навчання. Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі “Боян” (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів. Мав змогу познайомитися з акторами мандрівного театру “Української Бесіди” Владиславом Плошевським, Степаном Яновичем (батьком Леся Курбаса), Марією Романовичівною та ін., які кілька разів гастролювали в місті, бували в домі Лепких. Малярство вивчав у Юліана Панькевича, згодом знаного українського художника. Під його керівництвом намалював портрет діда - о. М. Глібовицького, бабусі, батька - о. Сильвестра Лепкого, публіциста і письменника (літературний псевдонім - Марко Мурава), матері - Домни (з дому - Глібовицької), низку портретів українських поетів, зокрема Т. Шевченка, портрети своїх учителів - Матеуша Куровського, Михайла Соневицького; окремі з цих робіт висіли в гімназійних класах.

У 1891 р. закінчив гімназію і всупив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Тут брав участь у роботі студентського товариства “Січ”, у дискусіях на суспільно-політичні та літературні теми, разом із Ф. Колессою займався етнографічними дослідженнями. У Відні заприятелював з художником Миколою Івасюком, продовжував малювати під його опікою; з ним приїжджав на літні канікули до Жукова, де їм позували селяни; у селі створив кілька картин на історичну тематику, серед них: “Коронація короля Данила”; робив рисунки для дальших праць “Козацькі бої”; малював сцени з полювань. З другого курсу студіював на філологічному відділі Львівського університету; українську історію та літературу вивчав під керівництвом М. Грушевського, О. Огоновського, І. Шараневича; закінчив університет у 1895 р. Брав участь у львівських молодіжних товариствах “Ватра” і “Сокіл”, хорі “Боян”.

З 1895 р. почав працювати учителем української, польської та німецької мов і літератур, історії та географії у Бережанській гімназії. Водночас інтенсивно займався громадською працею: започатковував читальні “Просвіти”, бібліотеки і позичкові каси, виголошував реферати та промови на святкових академіях, був учасником хору “Боян” і драматичного гуртка. Зіграв роль Петра у “Наталці Полтавці”, (1898). 1899 р. після відкриття в Ягеллонському університеті (м. Краків) лекторату української мови та літератури запрошений сюди викладати ці предмети. Одночасно працював професором у третій гімназії ім. Яна Собєського і в гімназії св. Яцка у Кракові; доцент “виділових курсів” для вдосконалення кваліфікації вчителів. Співпрацював з літературним об’єднанням “Молода Польща”, заприязнився з польськими письменниками С. Виспянським, В. Орканом, К. Тетмайєром та ін. Один із засновників (1901) і активний учасник “Слов’янського Клубу”, що видавав часопис “Swiat slowjanski” (Краків, 1905 - 1914); у ньому Б. Лепкий упорядковував постійні рубрики “Руська хроніка” і “Огляд руської преси”; в 1907 р. припинив співпрацю з виданням через політичні незгоди з редакцією. Того ж року виступив з ініціативою збирання коштів на народні школи; написав з цією метою відозву-заклик. Співпрацював з товариством “Рідна Школа” щодо видання дитячої літератури, підручників та читанок; укладач читанки для народних шкіл (Львів, 1904), куди увійшли і його твори. Був членом управи (заступником голови) краківської “Просвіти”, читав лекції з української літератури і культури; ввів у традицію постійні Шевченківські академії; один із організаторів у Кракові вечора до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, вечорів, присвячених М. Шашкевичу, І. Франкові, М. Лисенку, В. Стефаникові та іншим видатним українцям. У краківському помешканні Лепких бували Василь Стефаник, Михайло Яцків, Остап Луцький, Кирило Студинський, Михайло Бойчук (створив портрет Б. Лепкого, 1909), Осип Курилас, Олекса Новаківський, Кирило Трильовський, В’ячеслав Липинський, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Федір Вовк, Михайло Жук та ін. 1912 р. Б. Лепкий вступив до партії “Християнсько-Суспільний Союз” у Львові.

Перша світова війна застала сім’ю Лепких у Кракові; коли російська армія восени 1914 р. почала займати Галичину і Буковину та вивозити українську інтелектуальну еліту, Лепкі разом з іншими біженцями переїхали у Карпати в надії, що війна у гори не дійде і зупинилися в м. Яремче у готелі (згодом він був знищений снарядами, й у ньому згоріли речі Лепких, а також рукописи третього тому “Начерку історії української літератури” та історичної драми “Мотря” (зберігся лише “Пролог”). Щоб не потрапити до рук царської жандармерії, виїхав через Угорщину до австрійської столиці. Спочатку мешкав у м. Рудави неподалік од Відня, згодом прибув у м. Відень. Тут працював у часописі “Вістник Союзу Визволення України” і в Культурній Раді. Восени 1915 р. Б.

Лепкий був мобілізований до австрійського війська. Завдяки сприянню друзів не був відправлений у діючу армію, а виїхав у Німеччину для освітньо-культурної роботи серед українців-військовополоненних царської армії. Тут з листопада 1915 р. мешкав у м. Раштат біля Бадена. Там працював у просвітньому відділі табору, протягом двох місяців викладав історію української літератури та культури. Лекції вченого мали великий успіх, тому заняття перенесли з бараків до міського театру. Потім табір поділили на дві частини, Б. Лепкий переїхав до Вецляра. Тут із лютого 1916 р. вів просвітницьку працю в таборі, викладаючи в народному університеті, організував малярську школу (учнем Б. Лепкого був згодом відомий український митець Іван Бабій із Херсонщини; у домі письменника часто гостював Юрій Лукомський, маляр та історик українського мистецтва; разом з М. Паращуком Б. Лепкий брав участь у проектуванні та виконанні пам’ятників померлим воїнам у Вецлярі). Допомагав організовувати крамниці, книгарні, художнє ательє, майстерню музичних інструментів та видавництво часопису “Громадська Думка” (1917 - 1918). Влітку 1917 р. відвідав Львів, Бережани і Жуків. З Галичини повернувся до Вецляра, звідти виїжджав з рефератами у робітничі господарства і фабрики, де працювали військовополонені, дописував до часопису “Шлях” (Зальцведель 1919 - 1920). У 1919 р. працював в Українській Військово-Санітарній Місії, яка готувала військовополонених до від’їзду додому.

Після ліквідації таборів Б. Лепкий навесні 1920 р. переїхав до Шпандау біля Берліна, у січні 1921 р. - до Берліна. Тут очолював (до 1925) Український Допомоговий Комітет, Комітет Опіки над Утікачами, Товариство Охорони Могил, належав до співорганізаторів українських видавництв: Якова Оренштайна “Українська Накладня” (із Зеноном Кузелею і Василем Сімовичем) та гетьманського руху “Українське Слово”; співпрацював з цими видавництвами та редакцією газети “Українське слово” (1921 - 1923). Працював в управі Українського Червоного Хреста, був головою “Української Громади”. Викладав українську літературу на курсах українознавства при посольстві УНР у Берліні. Був співорганізатором Товариства Вищої Освіти і керував ним; приймав іспити у випускників середніх шкіл; виступав з рефератами на святкових академіях. З грудня 1922 р. до 1925 р. мешкав у Ванзеє біля Берліна, де зустрічався з колишніми гетьманом України П. Скоропадським, президентом ЗУНР Є. Петрушевичем, а також полковником Є. Коновальцем, професорами І. Мірчуком, З. Кузелею та іншими видатними українськими діячами політики, науки й культури, які теж там проживали. 1925 р. повернувся до Кракова, продовжував викладати в Ягеллонському університеті, де його призначили доцентом, завідувачем кафедри української літератури. З того ж року - голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові. Почесний член товариства “Просвіта” (з 25 грудня 1925 р.). Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні (з 1926). Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві з часу його заснування у 1930 р. Член Історично-Філологічного Товариства у Празі.

Письменник часто приїздив до Тернополя, Бережан, на Гуцульщину й Опілля; бував також у Гусятині, Кременці та інших населених пунктах Тернопільщини. 1932 р. отримав ступінь звичайного професора Ягеллонського університету. До 60-річчя йому вручили викутий з добутої московської зброї, відзначений гербом гетьмана І. Мазепи і Тризубом “перехідний перстень Мазепи” - відзнаку уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, Грамоту Головного Отамана УНР, Грамоту “Української Громади” Берліна, Грамоту Української Бібліотеки С. Петлюри в Парижі, Грамоту Громадської Ради с. Жуків, яка іменувала Б. Лепкого Почесним громадянином і назвала “вулицю, що йде від Кооперативи “Єдність” у напрямі Церкви” його іменем. Дійсний (з 1932), згодом - почесний член НТШ. Того ж 1932 р. Український Вільний Університет у Празі присвоїв Б. Лепкому науковий ступінь доктора “гоноріс каузе” (почесного доктора). Жителі Бережанщини та Рогатинщини, зібравши добровільні пожертвування, 1932 р. придбали для Б. Лепкого на Опіллі місце і цеглу для вілли в с. Черче (нині - Рогатинського району Івано-Франківської області), яку збудували за ці кошти та заощадження письменників; її назвали “Богданівка”. У Черче Б. Лепкий у 1930 - 1939 рр. відпочивав і творив у канікулярний період - спочатку в пансіонаті “Роксоляна”, з 1933 р. - у віллі “Богданівка”. Із Черче навідувався до родича Петра Смика (батька д-ра Романа Смика) у с. Жовчів (нині - Рогатинського району Івано-Франківської області), там малював картини, ікони. У Жовчівській церкві св. Михайла збереглося десять образів роботи Б. Лепкого: два намісних образи - Краснопущанська Богоматір і Христос-Учитель; чотири круглих образи євангелістів на царських воротах і стільки ж круглих образів на кивоті. Перше січня 1935 р. президент Речі Посполитої (Польща) надав Б. Лепкому титул надзвичайного професора університету; у 1938 р. його обрали сенатором польського сейму; в сенаті протягом цього й наступного років представляв українців Галичини. З 1938 р. за ухвалою уряду УНР в екзилі - академік відновленої у Варшаві Київської Могилянсько-Мазепинської Академії.

Друга світова війна застала Б. Лепкого на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 р. він із сім’єю і братом Левом повернувся до Кракова. Після того, як німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Заради прожиття Б. Лепкий дописував до українських журналів, газети “Краківські Вісті”, перекладав з української німецькою.

Літературною творчістю почав займатися під час навчання у Бережанській гімназії, ще в другому класі писав вірші, оповідання, створив поему про русалок (не збереглася). Студентом Львівського університету видрукував 1895 р. в газеті “Діло” своє перше оповідання “Шумка”, потім чотири поезії в прозі “На палеті”, оповідання “В лісі” та “Дивак”. Того ж року опублікував поезії “В світ за очі”, “Ідилія” та “Сонет”. Під час праці в Бережанській гімназії видрукував оповідання “Дідусь”, “Нездала п’ятка”, “Над ставом”, “Настя”, “Скапи”, “Гусій”. 1897 р. написав повість “Зламані крила”. Співзасновник (1906) гуртка “Молода муза” (м. Львів). Твори вміщував у багатьох періодичних виданнях краю (“Діло”, “Зоря”, “Руслан”, “Буковина”, “Літературно-науковий Вістник”, “Світ”, “Жіноча Доля”, “Письмо з Просвіти”, “Дажбог”, “Назустріч”, “Ілюстровані Вісті”, “Світ Дитини”, “Народний Декламатор”, “Літопис Червоної Калини” та ін., в українських еміграційних часописах (“Вістник Союзу Визволення України” (Відень), “Просвітній листок” (Зальцведель), “Нове Слово”, “Літопис” (Берлін) та ін.), з 1896 р. - в часописах української діаспори у США (“Базар”, “Свобода” (Нью-Йорк), “Америка”, “Шлях” (Філадельфія), “Українське Життя”, “Нова Зоря” (Чикаго), “Українське Народне Слово” (Піттсбург) та ін.), у польських, чеських та німецьких журналах. Автор збірок поезій “Стрічки” (Львів, 1901), “Листки падуть” (Львів, 1902), “Осінь” (1902), “Книжка горя” (1903), “На чужині” (1904), “З глибин душі” (1905), “Над рікою” (Львів, 1905), “Поезіє, розрадо одинока” (Львів, 1908; перевидана у Тернополі 1996 з передмовою Р. Гром’яка та післямовою Б. Кусеня), “Для ідеї” (Львів, 1911), “З-над моря” (Жовква, 1913), “Тим, що полягли” (1916), “Доля” (Вецляр, 1917), “Вибір віршів” (1921), “Сльота” (Львів, 1926), “Під ялинку” (вірші та оповідання; Львів, 1930). Вірш ”Журавлі” (“Видиш (Чуєш), брате мій…”, 1910) став народною піснею (музика Л. Лепкого). Видав збірки оповідань “З села” (Чернівці, 1897; 1909), “З життя” (Львів, 1899), “Щаслива година” (Львів, 1901), “Оповідання” (1901), “На послуханнє до Відня” (Львів, 1902), “В глухім куті” (Львів, 1903; Ужгород, 1922), “Нова збірка” (1903), “В горах” (1904), “Кара та інші оповідання” (1905), “Кидаю слова” (Чернівці, 1911), “Оля” (1911), “От так собі” (Львів; Київ, 1926), наково-популярних нарисів “Донька і мати, або Не протився науці!” (Львів, 1904), “Чекає нас велика річ” (Відень, 1916) та ін. Автор випущених окремими виданнями повістей “Сотниківна” (Львів, 1927; 2-е, виправлене і доповнене видання - Львів, 1931), “Зірка” (Львів, 1929), “Вадим”, “Веселка над пустарем” (обидві - Львів, 1930), “Крутіж” (Краків, 1941), повісті-казки “Під тихий вечір” (Українська Накладня, 1923), циклу історичних повістей про гетьмана І. Мазепу (“Мотря” у 2 тт., “Не вбивай” (усі - Київ-Лейпціг, 1926), “Батурин” (Київ-Лейпціг, 1927), “Полтава”, т. 1 “Над Десною” (Львів, 1928), т. 2 “Бої” (Львів, 1929), “З-під Полтави до Бендер” (видана 1955 р. в Нью-Йорку стараннями Л. Лепкого, який дописав загублений кінець рукопису), книг для дітей (“Під ялинку”, 1930; “Про діда, бабу і качечку кривеньку”, “Про дідову Марусю і про бабину Галюсю”, “Про лиху мачуху, сирітку Катрусю, чорну кицьку, дванадцять розбійників і про князенка з казки”, “Три казки”, всі - 1931); “Казка про Ксеню і дванадцять місяців” (Краків, 1934), історичних оповідань “Орли” (Львів, 1934) та “Каяла” (Львів, 1935), трилогії спогадів “Казка мого життя” (“Крегулець” (Львів, 1936), “До Зарваниці” (Львів, 1938), “Бережани” (Краків, 1941), споминів “Три портрети. Франко. - Стефаник. - Оркан” (Львів, 1937), п’єси “За хлібом” (Поставив театр “Української Бесіди”), драматичного прологу “На тарасовій могилі”. У 1922 р. “Українська Накладня” видала у Німеччині (Київ - Лейпціг) до 50-річчя Богдана Лепкого двотомник його кращих поетичних і прозових творів “Писання” з монографічною передмовою Василя Верниволі (проф. Василя Симовича). 1924 р. З. Кузеля впорядкував і видав у Берліні книгу “Золота Липа: Ювілейна збірка творів Богдана Лепкого з його життєписом, бібліографією творів і присвятами” (накладом Товариства “Українське Слово”). Б. Лепкий - автор літературознавчих досліджень “Василь Стефаник” (Львів, 1903), “Про житє великого поета Тараса Шевченка…” (Львів, 1911), “Маркіян Шашкевич: Характеристики українських письменників” (Коломия, 1912), “Про Шевченків “Кобзар” (Львів, 1914), “Чим жива українська література?” (Відень, 1915), “Про життя і твори Тараса Шевченка” (Вецляр, 1918), “Незабутні” (Берлін, 1921), “Пушкін” (1939), двотомного науково-популярного “Начерку історії української літератури” (Коломия, т. 1. - 1909; т. 2. - 1912), праці “Наше письменство: Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів” (Краків, 1941), розвідок про творчість І. Котляревського, Марка Вовчка, П. Куліша, Ф. Достоєвського, М. Гоголя, Л. Толстого, статей та спогадів про І. Франка, О. Турянського, М. Коцюбинського, В. Липинського, нарисів і статей польською мовою про творчість Ю. Федьковича, М. Драгоманова, М. Старицького, Л. Глібова, М. Рильського, П. Тичини, Є. Плужника, М. Драй-Хмари та ін. Б. Лепкому належать теоретична праця “До питання про переклад ліричних поезій” (1933), ряд мистецтвознавчих публікацій (“Шевченко про мистецтво”, Зальцведель, 1920). Багато зробив Б. Лепкий як редактор і видавець. Результатом його співпраці з видавництвом Я. Оренштайна у Коломиї 1912 р. став випуск книг “Співомовки” С. Руданського, “Гуморески” А. Аверченка, “Чорна рада” П. Куліша, “Скошений цвіт” Василя Барвінка - з передмовами Б. Лепкого. Перебуваючи у Відні, як працівник “Союзу Визволення України” в 1915 - 1916 рр. уклав і видав співаники “Сім пісень. Гостинець для українських вояків від “Союза Визволення України” (Відень, 1915), “Червона Калина”, “Ще не вмерла Україна” (Відень, 1916), “Наша пісня”, а також “Слово о полку Ігоревім” у віршованих перекладах сучасною українською мовою (Відень, 1915), “Читанку” (разом з А. Крушельницьким; Відень, 1916). Разом з О. Поповичем, А. Крушельницьким та О. Кульчицькою уклав перший незалежний від польської Ради Шкільної народний буквар, виданий 1918 р. у Вецлярі, перевиданий 1920 р. в Станиславові. Б. Лепкий здійснив науково-текстологічну та редакторську підготовку одно-, три- і п’ятитомника поезій та прози Т. Шевченка (вийшли 1918 - 1920 в “Українській Накладні”; Київ - Лейпціг - Коломия; останнє - з життєписом, коментарями, увагами і поясненнями), підготував до друку кілька популярних однотомних видань Шевченківського “Кобзаря” та поему “Гайдамаки”. Для берлінського видавництва Я. Оренштайна відредагував “Приказки” Є. Гребінки (1918), “Співомовки” С. Руданського (1919), підготував до друку третє видання “Історії України” М. Аркаса, доповнивши його передмовою, примітками та 32 власними ілюстраціями. Берлінському видавництвові “Українське Слово” відредагував твори О. Стороженка, Ю. Федьковича, Я. Щоголів, І. Котляревського, “Суєту” І. Карпенка-Карого, повісті та “Кобзар” Т. Шевченка; здійснив наукову підготовку двотомного видання творів Є. Гребінки (Берлін, 1922), тритомного - Марка Вовчка, чотиритомного - П. Куліша (Берлін, 1922 - 1923) та ін., двох антологій: української поезії “Струни” у двох томах (Берлін, 1922) та прози “Рідне слово”. Випустив кілька словників для польських шкіл. Переклав польською мовою “Слово о полку Ігоревім” (Краків, 1905; переклад високо оцінив І. Франко у “Літературно-науковому Вістнику”, 1906, кн.3), збірку новел М. Коцюбинського “В путах шайтана” (Броди, 1906); видав у перекладі польською мовою; збірку новел українських письменників “Молода Україна” (Варшава, 1908), разом із Владиславом Орканом - антологію українських поетів (Львів, 1911), у серії “Слов’яни” - “Нарис української літератури” (Краків, 1930), а також працю “Література українська” (Варшава, 1933). Опублікував монографічне дослідження творчості Ю. Словацького. Переладав українською твори М. Конопніцької, А. Міцкевича, Г. Гейне, П.-Б. Шеллі, І. Крилова, М. Лермонтова, О. Пушкіна, В. Короленка, польською - М. Рильського, П. Тичини та ін. Співавтор (з Петром Зайцевим) перекладів польською творів Т. Шевченка (книга “Т. Шевченко. Поезія” (Варшава, 1936), опрацював бібліографію творів Т. Шевченка у перекладах польською. Редактор ХІV-томного українського “Повного видання творів Т. Шевченка” і ХІV-томного “Повного видання творів Т. Шевченка” польською мовою. Як художник залишив, крім уже згаданих творів, автопортрети, портрети дружини, дітей, сестри, А. Чайковського та інших письменників, І. Богуна, О. Барвінського, ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т. Шевченка та інших українських авторів, оздобив віньєтками, заставками, портретами “Приказки” Є. Гребінки (1918), “Байки” І. Крилова, збірник братів Грімм “Русалка й інші казки”, “Співомовки” С. Руданського (всі три - 1919), антологію “Струни” (1922) та ін. Спроектував обкладинки до повістей І. Нечуя-Левицького та кількох віденських календарів. Проілюстрував деякі власні твори, в т. ч. збірку “За люд”, виконав обгортки до циклу повістей про І. Мазепу, до повісті “Під тихий вечір”. 1932 р. На відзнаку 60-річчя Б. Лепкого художники організували в Кракові виставку його робіт, де були представлені картина “Мадонна” (олія; Ванзеє, Німеччина, 1923), портрети, пейзажі, численні малюнки та ілюстрації до книжок. У Кракові Б. Лепкий зібрав галерею картин та колекцію різьбярських робіт визначних українських митців, зберігши цінні пам’ятки культури (портрет І. Мазепи роботи О. Куриласа, портрети і пейзажі І. Северина, портрети Лепких авторства М. Бойчука, краєвиди І. Труша, П. Холодного, різьбярські твори М. Гаврилка, Г. Крука, Н. Кисілевського та ін.); тут на прохання П. Холодного здійснював нагляд за технічним виконанням його вітражів для церкви у Мразниці біля Борислава; після смерті цього художника присвятив йому вечір у краківській “Просвіті”. Автор спогадів про українських та польських художників, культурно-мистецьку атмосферу в Галичині кінця XIX - початку XX століть.

За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом творча спадщина Б. Лепкого складає понад 80 власних книг, у т. ч. цикл романів “Мазепа”, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він - упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.

Б. Лепкий приятелював з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та ін. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, Ольгою Кобилянською, Оленою Кисілевською та ін. Твори Б. Лепкого перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами.

Письменник помер 21 липня 1941 р. в Кракові, похований тут на Раковецькому цвинтарі у гробівці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою “Богдан Лепкий поет” і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григор Пецух). 1943 р. побачила світ книга “Богдан Лепкий 1872 - 1941: Збірник у пошану пам’яті поета” (Краків - Львів: Українське Видавництво). Чимало автографів Б. Лепкого зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України та інших державних установах; основна частина архіву - за кордоном; з 1965 р., після Ростислава, сина Богдана Лепкого, єдиний опікун цього зібрання - племінник Б. Лепкого доктор Р. Смик.

На слова Б. Лепкого написали музику до солоспівів, хорових композицій Л. Лепкий, В. Барвінський, М. Гайворонський, В. Балтарович, О. Бобикевич, Н. Нижанківський, Д. Січинський, Б. Кудрик, Я. Ярославенко, Ф. Колесса, С. Людкевич, А. Рудницький, І. Соневицький, В. Подуфалий, Я. Мазурак та ін. 1996 р. В Тернополі вийшла книжка Ф. Погребенника “Чуєш, брате мій…” - дослідження-нариси про пісні братів Лепких, у т. ч. пісні на слова Богдана. Окремі твори Б. Лепкого екранізовані, інсценізовані, зокрема цикл повістей про І. Мазепу сценічно втілений у виставі “Мазепа, гетьман України” (інсценізація Б. Мельничука) у Львівському обласному музично-драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича (1991), Дніпропетровському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка (1994) та в Копичинському народному театрі ім. Б. Лепкого Тернопільської області (1997), в спектаклі-трилогії за інсценізацією Б. Антківа - у Львівському театрі ім. М. Заньковецької; повість “Сотниківна” (інсценізація Б. Мельничука) поставлена у Львівському обласному музично-драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича (1992), Рівненському обласному музично-драматичному театрі (1996), Тернопільському театрі ім. Т. Шевченка (1997), “Казка про Ксеню і дванадцять місяців” (інсценізація Б. Мельничука) - у Тернопільському обласному театрі ляльок (1992).

Серед творів Б. Лепкого, виданих у Тернополі, - повість “Сотниківна” (1991, редактор Б. Мельничук), збірник пісень на слова Б. Лепкого “До волі з неволі” (1991, упорядник та музичний редактор В. Подуфалий), “Три казки” Р. Завадовича (“Про Хруща-листоношу, що вмів раду собі дати”), Б. Лепкого (“Казка про Ксеню і дванадцять місяців”) і А. Лотоцького (“Казка про Змія, Князівну та Гриця”; 1992, упорядник, автор передмови і редактор Б, Мельничук), “Під Різдво” (1993, упорядник Р. Смик, автор вступної статті та слова про упорядника - В. Подуфалий), “Під Великдень” (1993, упорядник Р. Смик, автор вступної статті В. Подуфалий), “Присвяти Василеві Стефаникові” (1997, упорядкування, вступна стаття та коментарі Ф. Погребенника), “Молоді літа: Пісні на слова Богдана Лепкого і музику Ярослави Мазурак увійшли до збірок “Вітер рідного Поділля” (Бережани - Чикаго, 1996; друге, доповнене видання - там же, 1997), “Вечірня арфа” (Бережани - Чикаго, 1998), які видав доктор Р. Смик; у виконанні Я. Мазурак записані на аудіо касеті “Ярі квіти любові”. Чотири збірники (документи, публікації у періодиці та інші матеріали, світлини) впорядкував і видав протягом 1995 - 1998 рр. доктор Р. Смик (США), який багато зробив для увічнення пам’яті про Б. Лепкого, збереження і поширення його творчої спадщини; за сприяння Р. Смика побачили світ монографії Н. Білик-Лисої “Богдан Лепкий в духовній історії України” (Чикаго - Тернопіль, 1996) та “Богдан Лепкий у духовному відродженні українського народу” (Тернопіль: Збруч, 1999). 1991 р. редакція журналу “Тернопіль” заснувала і з 1992 р. періодично вручає всеукраїнську літературно-мистецьку премію та громадсько-політичну премію ім. братів Богдана і Левка Лепких.

1995 р. відкрито музеї Б. Лепкого у Бережанах (27 серпня) та в с. Крогулець, родини Лепких у с. Жуків. Пам’ятники Б. Лепкому відкриті у селах Жуків (20 липня 1991, скульптор Олег Маляр, архітектор Ростислав Білик), Крогулець (20 жовтня 1992, скульптор Василь Садовник) та в м. Бережани (19 жовтня 1997, скульптор Іван Сонсядло, архітектор Андрій Пилипець). 21 липня 1991 р. відкрито пам’ятну таблицю Б. Лепкому (скульптор Казимир Сікорський) на стіні міської ратуші у Бережанах - колишньої гімназії, де навчався, а згодом навчав інших письменник. 19 жовтня 1992 р. на колишньому приходстві в с. Жуків відкрито пам’ятну таблицю з таким текстом “У цьому будинку в 1891 - 1901 роках проживали українські письменники і громадські діячі: Сильвестр Лепкий (Марко Мурава) 1846 - 1901 та його сини Богдан Лепкий 1872 - 1941, Левко Лепкий 1888 - 1971” (скульптор Василь Садовник). Згідно з рішенням міської ради, Б. Лепкий - Почесний громадянин м. Бережани (із 17 жовтня 1997). 1996 р. в Тернополі на будинку по вул. Гайовій, 17 відкрита пам’ятна таблиця з текстом “У цьому будинку з 1929 по 1939 рік неодноразово перебував у своєї сестри Олени Лепкої-Ремези видатний український письменник Богдан Лепкий (1872 - 1941 рр.)”. Ім’ям Б. Лепкого названа чотирнадцята школа м. Тернополя. 27 червня 1999 р. на приміщенні Тернопільської обласної філармонії відкрито меморіальну дошку (скульптор - Петро Кукурудза) з барельєфом Б. Лепкого і написом “Тут, у домі Міщанського братства, в 1929 р. зі своїм твором “Мазепа” ознайомив тернополян Богдан Лепкий”. У Тернополі діє обласне літературно-просвітницьке товариство ім. Б. Лепкого (з 1994).

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

ТВОРИ

Лепкий Б. С. Твори: У 2-х т. - К.: Дніпро, 1991. - Т. І.: Поезія. Оповідання і нариси. Історичні повісті. - 1991. - 862 с.; Т. 2.: Повість, спогади, виступи. - 1991. - 720 с.

Лепкий Б. Благословенна най буде година; Умер поет; Заспів; і вмене був свій рідний край; Вірші; Гусій: Оповідання //Тернопіль: Тернопільщина літературна.. - Тернопіль,1991. - Дод. 2. - С. 20 - 25.

Лепкий Б. Буду мати, буду прилітати; Поставлю слово, і ніхто не зрушить; Причувся рідний дзвін мені: Вірші //Укр. мова та література. - 1999. - № 21 - 24. - С. 7.

Лепкий Б. Вадим: Історична повість //Жовтень. - 1989. - № 6. - С. 14 - 66.

Лепкий Б. Велика п’ятниця; На Голгофу; Плащаниця; На Великдень; Великдень; Під церквою на Великдень: Вірші //Великодні дзвони дзвонять. - Тернопіль, 1991. - С. 44 - 49.

Лепкий Б. Вечір; Легенда: Оповідання //Укр. мова та література. - 1999. - № 21 - 24. - С. 7.

Лепкий Б. Ви не будіть мене: (Із посмертної спадщини) //Дзвін. - 1991. - № 7. - С. 3 - 4.

Лепкий Б. Вірші // Акорди. - К., 1992. - С. 286 - 289.

Лепкий Б. Вірші //Атом серця. - К., 1992. - С. 53 - 56.

Лепкий Б. Вірші //Жулинський М. Із забуття - в безсмертя. - К., 1990. - С. 86 -91.

Лепкий Б. Вірші //Молода муза. - К., 1989. - С. 14 - 51.

Лепкий Б. Вірші //Розсипані перли. - К., 1991. - С. 412 - 547.

Лепкий Б. Вірші //Українська муза. - К., 1908. - Вип. 9.

Лепкий Б. Вірші //Українська хата. - К., 1990. - С. 103 - 107.

Лепкий Б. Горять свічки; Дідух, ялинка, свічечки; Забудьте торг життя; На Різдво (“І знов Різдво…”); На Різдво (“Накрийте стіл обрусом білим…”); На Святий вечір; Під Різдво; Понесися, колядко; Різдвяний вечір; Святвечір; Святий вечір; Святвечірне; У Різдвяну ніч; Ялинка: Вірші //Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів /Ред.-упоряд. Б. Мельничук, М. Ониськів. - Тернопіль,1994. - С. 96 - 105, 160 - 165, 198 - 202, 324 - 327.

Лепкий Б. Гусій //Позакласне читання: Зб. худ. творів. 5 кл. - Тернопіль,1998. - С. 50 - 55; Література рідного краю: Буковина, Галичина, Гуцульщина, Покуття: Хрестоматія 5 кл. - Тернопіль,1999. - С. 47 - 51.

Лепкий Б. ”Для мене щастя в мирі жити”: Вірші //Вільне життя. - 1990. - 22 груд.

Лепкий Б. Журавлі: Збірник пісень / Зібрав та упоряд. В. Подуфалий. - Тернопіль: Збруч, 1999. - 91 с.

Лепкий Б. За що?: Оповідання //Тернопіль. -1991. - № 1. - С. 7 - 9.

Лепкий Б. Заки вдарили громи (літо 1939 р.): Оповідання //Дзвін. - 1999. - № 7. - С. 110 - 119.

Лепкий Б. Заспів; Моя душа, як струна тая; Наші гори; Журавлі; Бачиш?; Буря; Отак і молодість минеться; Все, що тільки я чув; Василеві Стефаникові; Мої пісні: Вірші //Українське слово. В 3-х т. - К.,1994. - Т. 1. - С. 250 - 255.

Лепкий Б. Збірник різдвяних і новорічних поезій. - Тернопіль: Лілея, 1993. - 76 с.

Лепкий Б. З-під Полтави до Бендер: Істор. повість. К.: Дніпро, 1992. - 266 с.Лепкий Б. Казка мого життя: Бережани; У діда; Бережани: Вірш //Бережанщина в спогадах емігрантів . - Тернопіль, 1993. - С. 247 - 255.

Лепкий Б. Казка мойого життя. - Івано-Франківськ, 1998. - 252 с.

Лепкий Б. Калнишевський у неволі: (Поема) //Україна. -1991. - № 14. - С. 10 - 11.

Лепкий Б. Криза: Оповідання //Жовтень. - 1989. - № 1 - С. 35 - 37.

Лепкий Б. Крутіж: Істор. повісті. - К.: Веселка, 1992. - 390 с. - (Золоті ворота).

Лепкий Б. Мазепа, гетьман український (Драматичн. варіант Б. Мельничука) //Тернопіль: Тернопільщина літературна. - Тернопіль,1993. - Вип. 2. Ч. 2. - С. 32 - 33.

Лепкий Б. Мазепа, гетьман український: Сповідь перед людьми і часом. - Тернопіль, 1991. - 81 с. - (Драматичний варіант Б. Мельничука).

Лепкий Б. Мазепа: Трилогія: І. Мотря: Істор. повість у 2-х ч. - Львів: Червона калина, 1991. - 389 с. - (Іст. б-ка “Дзвона”).

Лепкий Б. Мазепа: Трилогія: ІІ. Не вбивай. Батурин: Істор. повісті. - Львів: Каменяр, 1991. - 488 с.

Лепкий Б. Мазепа: Трилогія: ІІІ. Полтава: Істор. повісті. -Львів: Червона калина, 1991. - 408 с. - (Іст. б-ка “Дзвона”).

Лепкий Б. Мотря: Істор. повість. - К.: Дніпро, 1992. - 464 с.; Дзвін, 1991. - № 2,3.

Лепкий Б. На Голгофу; Доля; На гаївці: Вірші //Вільне життя. - 1991. - 21 черв.

Лепкий Б. Над ставом; Гусій; Матвій Цапун; Дідусь; Для брата //Образки з життя. - Львів, 1989. - С. 200 - 220.

Лепкий Б. Не вбивай. Батурин: Істор. повісті. - К.: Дніпро,1992. - 536 с.

Лепкий Б. Орли //Лепкий Б. Крутіж. - К.,1992. - С. 351 - 389.

Лепкий Б. Осіння симфонія; В ночі; Подорожній; Вечером у хаті; Фінал: Вірші //Вільне життя. - 1989. - 30 груд.

Лепкий Б. Під Великдень: Поезія. - Тернопіль, 1993. - 42 с.

Лепкий Б. Під Великдень; Лежав при відчиненім вікні…: Оповідання //Позакласне читання. Зб. творів. 8 кл. - Тернопіль, 1998. - С. 47 - 50.

Лепкий Б. Під вечір; Кидаю слова; З сумних думок; “Душа, душа?!… Пусті слова…”; Ах де ж той божественний бич…: Вірші //Укр. мова та літ. - 1999. - Ч. 10. - С. 3 - 4.

Лепкий Б. Під ялинку: Вірші. Оповідання. - Нью-Йорк, 1958. - 103 с.

Лепкий Б. Поезіє, розрадо одинока. - Тернопіль, 1996. - 84 с.

Лепкий Б. Поезії. - К.: Рад. письменник, 1990. - 370 с.

Лепкий Б. Полтава: Істор. повість. Львів: Червона калина, 1991. - 408 с.

Лепкий Б. Присвяти Василеві Стефаникові: Збірник. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 99 с.

Лепкий Б. Про життя і твори Тараса Шевченка. - К.: Україна, 1994. - 173 с.

Лепкий Б. С. Вибране. - Львів: Світ, 1990. - 181 с.

Лепкий Б. Сотниківна: Історична картина з часів Івана Виговського. - Тернопіль: Редак. вид. відділ управ. по пресі,1991. - 115 с.

Лепкий Б. Стихи //Ой упало солнце. - М., 1991. - С. 368 - 382.

Лепкий Б. Хвала народній пісні (Добірка маловідомих творів письменника з нагоди 125-річчя від дня його народження) //Нар. творчість та етнографія. - 1997. - № 5 - 6. - С. 81 - 84.

Лепкий Б. Хочу писати //Тернопіль. - 1993. - № 1. - С. 31 - 34.

Лепкий Б. Шевченкова верба; Тарасова могила; Батько й син; Батько й мама; Рідна стріха; Колисанка; От і скінчився рік шкільний; Веснянка; Весно наша, весно; Весна; Зимою; Сніжок; Коні; Корова; Коза й цапок; Дріб; Котик; Лиско; Пташечка //Рости на щастя України-мами: Галицька читаночка /Ред.-упоряд. Б. І. Мельничук, Б. В. Проник. - Тернопіль, 1991.- C. 59 - 60, 66, 79, 81,89, 104, 113 - 114, 129 - 130, 142 - 143, 144, 146.

Різдвяна лірика Богдана Лепкого //Свобода. - 1993. - 6 січ.

 

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Автор народної пісні: (Б. Лепкий і його пісня “Видиш, брате мій”) //Освіта. - 1993. - 27 серп.

Арсенич П. Шляхами Б. Лепкого по Прикарпаттю. - Івано-Франківськ, 1997. - 62 с.

Баб’як П. Листи Богдана Лепкого до Володимира Гнатюка //Тернопіль. - 1991. - № 4. - С. 53 - 54.

Білик-Лиса Н. Богдан Лепкий у духовному відродженні українського народу. - Тернопіль: Збруч, 1999. - 142 с.

Богдан Лепкий (1872 - 1941) //Жулинський М. Із забуття - в безсмертя . - К.,1990. - С. 81 - 83.

Богдан Лепкий //Євшан М. Літературознавство. Критика. Естетика. - К.,1998. - С. 188 - 194.

Богдан Лепкий (1872 - 1941): (Біографія. Творчість) //Історія української літератури XX ст.. - К., 1998. - Кн. І - С. 83 - 87.

Богдан Лепкий (1872 - 1941): (Творчість) //Кононенко П. Українська література. - К., 1993. - С. 206 - 214.

Богдан Лепкий //Ровесник. - 1989. - № 29. - С. 9.

Богдан Лепкий - видатний український письменник: 3бірник статей і матеріалів урочистої академії присвяченої 120-річчю від дня народження письменника. -Тернопіль, 1993. -94 с.

Богдан Лепкий (1872 - 1941): Збірник у пошану пам’яті поета. - Краків; Львів: Укр. вид-во, 1943. - 76 с.

Богдан Лепкий: (Коротка біогр. довідка) //Молода муза. - К., 1989. - С. 13.

Богдан Лепкий: (Коротка біогр. довідка про поета) //Українська хата. - К.,1990. - С. 103.

Богдан Лепкий: (Біогр. довідка. Портрет) //Тернопіль: Тернопільщина літературна.- Тернопіль, 1991. - Дод. 2. - С. 20.

Богдан Лепкий: (Біогр. відомості) //Розсипані перли. - К.,1991. - С. 674.

Богдан Лепкий: (Коротка біогр. замітка) //Історія української культури. Х зшиток . Видання І. Тиктора 1937 р. - С. 439 - 440.

Б. Лепкий про свої віршовані твори //Лепкий Б. Поезія, розрадо одинока. - Тернопіль, 1996. - С. 73 - 78.

Б. Лепкий і його поезія //Українська література. Зб. творів 9 - 11 кл. - Х.,1998. - С. 90.

Б. С. Лепкий український письменник, літературознавець: (Біогр. дов.) //Великодні дзвони дзвонять. - Тернопіль, 1991. - С. 69.

Богдан Сильвестрович Лепкий (1872 - 1941): Біогр. покаж. / Укладачі М. В. Пайонк та ін. - Тернопіль, 1997. - 44 с. - (125-річчю від дня народження Богдана Лепкого присвячується).

Бубній П. Співець світлої печалі: Вийшла у світ збірка поезій Б. Лепкого //Вільне життя. - 1990. - 15 серп.

Буркалець Н. Історичне оповідання Богдана Лепкого “Каяла” //Дивослово. - 1998. - № 7. - С. 43 - 46.

Буркалець Н. “Шутка для життя” (Богдан Лепкий. Творчість) //Слово і час. - 1999. - № 2. - С. 46 - 47.

Бурківська Л. Ю. Історизми в повісті Богдана Лепкого “Мотря” //Укр. мова і літ. в школі. - 2000. - № 1. - С. 35 - 36.

Бурківська Л. Назви старовинного одягу як художня деталь в історичній повісті Б.Лепкого “Мотря” //Укр. мова і літ. в школі. - 2000. - № 6. - С. 72 - 73.

Вальнюк Б. Історична повість Б. Лепкого “Мотря”: Хронологічна структура твору //Дивослово. - 1998. - № 1. - С. 3 - 6.

Василів Т. Несу в піснях тобі свої жалі... (У Чикаго видано книгу З. Присухіної “Пісні на слова Богдана Лепкого та Валерія Залізного’’) //Свобода. - 1999. - 21 верес.

Вдивляючись у многотрудну працю учителя: (Звернення Б. Лепкого до творчості І. Франка) //Гнатюк М. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу. - Львів, 1999. - С. 137 - 145.

Весна Х. Ще одна книжка Б. Лепкого: (Вибране) //Вільне життя. - 1991. - 18 квіт.

В ключі української ментальності: Б. Лепкий //Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: У 2-х ч.. - К., 1994. - Ч. 1. - С. 243 - 252.

Герета І. Чи потрібний Б. Лепкий Кракову?: (Про перепоховання Б. Лепкого) //Свобода. - 1992. - 2 черв.

Гладкий В. ”Чуєш, брате мій…”: Цю славетну пісню написав наш земляк Богдан Лепкий //Вільне життя. - 1989. - 15 лип.

Гогось О. Сумна поезія осені: Б. Лепкий. “Видиш, брате мій…” (7 клас) //Укр. мова та літ. - 1999. - Ч. 5. (лют). - С. 7.

Горак Р. Крик Івана Мазепи: (Про твір Б. Лепкого “Мазепа”) //Дзвін. - 1991. - № 2. - С. 91 - 100.

Горак Р. Могили за потоком: (Про родину Б. Лепкого) //Дзвін. - 1999. № 3 - 4. - С. 125 - 128

Горак Р. Не вбивай: Образ Івана Мазепи у виставах Львів. театру ім. М. Заньковецької (за повістю Б. Лепкого “Мазепа”) // Культура і життя. - 1992. - 4 лип.

Горак Р. Трагедія Богдана Лепкого // Дзвін. - 1990. - № 10. - С. 72 - 86.

Горинь В. Із вірою у відродження країни…: Кілька післяювілейних зауваг: (Значення творчості Б. Лепкого у вихованні поколінь) //Дзвін. - 1998. - № 7. - С. 134 - 138.

Гуць Н. Творча історія поезії-пісні “Чуєш, брате мій…” //Дивослово. - 1998. - № 5. - С. 7 - 8.

Даньків С. Образ жінки у творчості Богдана Лепкого //Русалка Дністрова. - 1998. - № 3. (лют.). - С.3.

Дирда Н. Лепківська Шевченкіана //Русалка Дністрова. - 1996. - № 6.

Жук Г. Великодні дзвони Богдана Лепкого //Тернопіль вечірній. - 1999. - 2 квіт.

Жук Г. “Чуєш, брате мій…” (До історії написання вірша Б. Лепкого “Журавлі”) //Тернопільська газета. - 1997. - 6 лист. - С. 4.

Жулинський М. Богдан Лепкий: Український письменник //Літ. Україна. - 1988. - 21 січ.

Іванків С. Де ж народився Богдан Лепкий? //Тернопіль вечірній. - 1992. - 16 груд.

Ільницький М. Краси свічадо: (Б. Лепкий молодомузівського періоду) //Друг читача. - 1991. - 31 лип. - С. 5

Ільницький М. М’якість колориту і ніжність почуття: (Про письменника Б. Лепкого) //Друг читача. - 1989. - 29 черв.

Ільницький М. “Найпопулярніша постать на галицькому грунті”: //Українське слово. В 3-х т. - К., 1994. - Т. 1. - С. 241 - 250.

Ільницький М. Маркіян Шашкевич і Богдан Лепкий: (Праці Б. Лепкого про Шашкевича) //Шашкевичіана. - Львів,1993. - С. 104 - 111.

Ільницький М. Настроєний життям, як скрипка: //Укр. мова і літ. в школі. - 1989. - № 10. - С. 3 - 10

Ільницький М. “Повернення Україні Богдана Лепкого”. Про меморіальну книгу Романа Смика //Літ. Україна. - 2001. - 19 лип. - С. 6.

Камінська Н. Проблема морального виховання у спадщині Б. Лепкого “Казка мойого життя” //Освітянин. - 1997. - № 6. - С. 20.

Карп’як Я. Сорок два роки у Кракові: (Жив і працював Б. Лепкий) //Відродження. - 1991. - 18 квіт.

Качкан В. Чотири ноти - у вінець незабуття: Слово, мовлене в Івано-Франківській обл. держ. філармонії 17 лист. 1996 р. в 55-ту річницю від дня смерті Б. Лепкого //Русалка Дністрова. - 1997. - № 2.

Комаринець Т. Твір європейського звучання: (Твір Б. Лепкого “Мазепа”) //Дзвін. - 1992. - № 11 - 12. - С. 154 - 158.

Коритко Р. Брати Богдан та Левко Лепкі (Уривки з розділу книги ’’Історія санаторію “Черче”) //Русалка Дністрова. - 1998. - № 12. - С. 12 - 13.

Коритко Р. З когорти незаслужено забутих //Лепкий Б. Крутіж. - К., 1992. - С. 5-16.

Коритко Р. Черченські вечори: //Жовтень. - 1989. - № 6. - С. 66 - 69.

Коцюбинський Ю. Чуєш, брате мій: (До стосунків Б. Лепкого і М. Коцюбинського) //Укр. мова і літ. в школі. - 1993. - № 2. - С. 53 - 55.

Кравченко-Дзондза О. Мовностилістичні особливості прози Б. Лепкого //Дивослово. - 1999. - № 8. - С. 9 - 11

“Краю рідний, коханий, ти усе, що я маю…”, або десять днів з Б. Лепким: (Спогади про письменника з уст Б. М. Довганя записав Б. Кусень) //Свобода. - 1995. - 14 лист.

Кузеля О. Неділі в Лепких: (Сімейство Б. Лепкого) //Селянська доля. - 1992. - 12 трав.

Купчинський Р. Жмут споминів про Б. Лепкого //Україна. - 1991. - № 14. - С. 12 - 13.

Кусень Б. Життєпис видатного українського письменника Б. Лепкого //Лепкий Б. Поезіє, розрадо одинока. - Тернопіль, 1996. - С. 79 - 84.

Кусень Б. І назвали мене Богданом. //Свобода. - 1993. - 16 лист. - (121 рік від дня народження Б. Лепкого).

Кусень Б. На поклін до Богдана Лепкого в Краків: (Могила Б. Лепкого) //Свобода. - 1996. - № 10. - С. 4.

Кусень Б. Науково-практична: (Про 2-у обласну конференцію, присвяч. 124-й річниці від дня народження Б. Лепкого) //Русалка Дністрова. - 1997. - № 2.

Кучинський М. Краківський амбасадор України: (Богдан Лепкий) //Історичний календар ’97. - К., 1996. - С. 344 - 346.

Лепкий Богдан: (Життя та творчість) //Історія української літератури ХХ століття: У 2-х кн. - К., 1998. - Кн. 1. - С. 83 - 87.

Лепкий Б. (1872 - 1941): (Творча біографія) //Рідне слово: Хрестоматія. У 2-х кн. Кн. 2. - К., 1999. - С. 10 - 12.

Лепкий Б. С.: (Біогр. довідка) //Рости на щастя України-мами: Галицька читаночка /Ред.- упоряд.Б. І. Мельничук, Б. В. Проник. - Тернопіль, 1991. - C. 161.

Лепкий Богдан (псевд. Ярослав Марченко, Федір Кругулецький, Федір Жуківський, Б. Бережанський, Петро Тихий, Нестор Лєндин, Сень Брень, Остап Туя, Тойсам - всього 38) - поет-лірик і прозаїк-белетрист, літературознавець і критик, вчений і педагог, перекладач, художник, видатний діяч української культури, дійсний і почесний член НТШ //Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біогр. довідник. - Бережани, 2000. - С. 76 - 79.

Лепкий Богдан Теодор Нестор //“Журавлина” книга. Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен. /Авт.-уклад. Б. Мельничук, Х. Мельничук, Н. Совінська. - Тернопіль, 2001. - Ч. 2.- С. 167 - 187.

Лєщук Т. З Богданом Лепким у третє тисячоліття //Молодь України. - 1998. - 22 верес.

Література рідного краю (Б. С. Лепкий: Життєвий і творчий шлях) //Укр. література: 11 кл. Вип. екзамен-98. - Тернопіль, 1998. - С. 91 - 94.

Літературно-критична діяльність Богдана Лепкого //Гром’як Р. Т. Давнє і сучасне. - Тернопіль, 1997. - С. 211 - 217.

Лиса Н. Богдан Лепкий в духовній історії України. - Чикаго - Тернопіль, 1996. - 57 с.

Лиса Н. Б. Лепкий і греко-католицьке, клерикальне оточення //Ідея націон. церкви в Україні. - Тернопіль, 1997. - С. 60 - 65.

Лиса (Білик) Н. Богдан Лепкий і “Слов’янський клуб” у Кракові //Наукові записки ТДПУ. Серія: Історія. - Тернопіль, 1998. - Вип. VII. - С. 187 - 192.

Лиса Н. Значний слід у духовній історії: Назустріч 125-річчю від дня народження Б. Лепкого //Русалка Дністрова. - 1996. - № 19. - С. 3.

Лиса Н. Поет і Україна: До 125-річчя від дня народження Б. Лепкого //Русалка Дністрова. - 1996. - № 24.

Лиса Н. Соборницькі переконання Богдана Лепкого //Тернопілля ’97: Регіон. річник. - Тернопіль, 1997. - С. 295 - 297.

Листи Богдана Лепкого до Володимира Гнатюка //Тернопіль. - 1991. - № 3. - С. 55 - 57.

Литвиненко Т. Історіософські аспекти пенталогії “Мазепа”: (Аналіз твору Б. Лепкого) //Слово і час. - 1997. - № 11. - 12. - С. 31 - 32.

Литвиненко Т. “Прокленуть мене нині, але завтра благословити стануть”: Образ Мазепи в однойменній пенталогії Б. Лепкого //Дивослово. - 1998. - № 9. - С. 11 - 13.

Литвиненко Т. Фольклор в епопеї Б. Лепкого “Мазепа” //Народна творчість та етнографія. - 1999. - № 4. - С. 114 - 118.

Лозинський І. Видиш, брате мій...: (Б. Лепкий) //Україна. 1988. - № 42. - С. 7 - 10

Ляхова Ж. Поет у прозі //Тернопіль - 1993. - № 1. - С. 32 - 34.

“Мазепу вважаю нашим сучасником”: (Сценічне життя творів Б. Лепкого в постановці Львів. обл. муз.-драм. театру. /Інтерв’ю з режисером Я. Бабієм) //Відродження. - 1991. - 30 квіт.

Матеріали III-ї обласної науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження Б. Лепкого. - Тернопіль - Крогульці, 1997 р., 22 трав.

Медведик П. Пісенний світ Богдана Лепкого //Свобода. - 1997. - 9 груд.

Мельничук Б. Богдан Лепкий: Через Мюнхен до Тернополя: (Літературознавча діяльність) //Тернопіль вечірній. - 1993. - 17 лист.

Мельничук Б. “Видиш, брате мій...”: (Про життєвий і творчий шлях Б. Лепкого) //Ровесник. - 1990. - 29 лип. - 4 серп.

Мельничук Б. Де ж народився Богдан Лепкий //Вільне життя. - 1991. - 18 верес.

Мельничук Б. “З-під Полтави до Бендер”: (Вийшли з друку твори Б. Лепкого “Крутіж” та “З-під Полтави до Бендер”) //Вільне життя. - 1992. - 26 лют.

Мельничук Б. Повернення Богдана Лепкого //Русалка Дністрова. - 1993. - № 17 .

Мельничук Б. Повернення Богдана Лепкого //Вільне життя. - 1990. - 4 лист. - (Рядок з біографії краю).

Молодомузівець Богдан Лепкий //Грибінченко Т. О., Козачук Г. О. Вчимося писати твір з української літератури. 8 - 11 кл. - К., 2000. - С. 153 - 158 .

Морозюк В. Полум’яне слово патріота України: (Роль книжкових видань Б. Лепкого в пробудженні національної самосвідомості народу) //Народна творчість та етнографія. - 1999. - № 4. - С. 118 - 123.

Насмінчук Г. Повість Богдана Лепкого “Крутіж” //Укр. мова і літ. в школі. - 1993. - № 2. - С. 19 - 21.

Нахлік О. Сповідь і роздуми: (Філософія Богдана Лепкого-поета) //Слово і час. - 1997. - № 11-12. - С. 26 - 30.

Один з когорти Івана Франка: (І. Франко та Б. Лепкий) //Гнатюк М. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу. - Львів, 1999. - С. 123 - 136.

Онуфрійчак О. Гостинці від професора: (Спогади про зустріч з Б. Лепким) //Вільне життя. - 1997. - 21 жовт.

Остап’юк Б. Богдан Лепкий у Тернополі в 1929 р.: (Спогад) //Тернопіль: Погляд крізь століття. - Тернопіль, 1992. - С. 176 - 179.

Остап’юк Б. Чар різдвяних поезій Богдана Лепкого //Тернопіль. - 1993. - № 1. - С. 3 - 4.

Панчишин А. Повернення Україні імені Богдана Лепкого: (Наук. конференція, присвяч. Б. Лепкому в 14-й школі м. Тернополя) //Тернопіль вечірній. - 1995. - 4 лист.

Пеленський Є. Ю. Б. Лепкий: Творчий шлях - Бібліографія творів. - 2-ге вид. - Краків - Львів: Укр. вид-во, 1943. - 55 с.

Перший пам’ятник українській пісні: (Про Богдана та Левка Лепких) //Тернопіль. - 1991. - № 3. - С. 60.

Пехник Н. Художня майстерність новелістики Богдана Лепкого //Освітянин. - 1998. - № 2. - С. 21.

Повернення Україні Б. Лепкого: Кн. 3 /Упоряд. Р. Смик. - Чикаго - Україна, 1997. - 306 с.

Повернення Україні Богдана Лепкого: Кн. 4-та: Святкування 125-річчя від дня народження Великого Сина України Богдана Лепкого 1872 - 1997 / Зібрав, упорядкував і видав на правах рукопису др. Р. Смик. - Чикаго - Соборна Україна, 1998. - 270 с.

Погребенник В. Поезія Богдана Лепкого і український фольклор //Народна творчість та етнографія. - 1992. - № 5 - 6. - С. 10 - 15.

Погребенник В. Поети-“Молодомузівці” та фольклор: (Б. Лепкий, П. Карманський, С. Чарнецький...) //Слово і час. -1990. - № 9. - С. 56 - 61.

Погребенник Ф. Берлінські видання творів І. Котляревського, споряджені Богданом Лепким //Київська старовина. - 1998. - № 5. - С. 78 - 85.

Погребенник Ф. Богдан Лепкий. - К.: Т-во “Знання” України, 1993. - 64 с. (Сер 6. Письменники України та діаспори. - Вип. 5.).

Погребенник Ф. Богдан Лепкий - поет, прозаїк, учений //Жовтень. - 1988. - № 1. - С. 13 - 16.

Погребенник Ф. Богдан Лепкий - визначний письменник-просвітянин //“Просвіта”. Історія та сучасність (1868 - 1998). - К.,1998. - С. 141 - 143.

Погребенник Ф. Богдан Лепкий: (Життєвий і творчий шлях, вшанування пам’яті поета) //Укр. мова та літ. - 1997. - Ч. 25 - 28. - С. 1 - 8.

Погребенник Ф. Великий народолюбець і народознавець: (Б. Лепкий) //Жива вода. - 1997. - № 11.

Погребенник Ф. Визначний письменник - просвітянин: (До 125-річчя від дня народження Б. Лепкого) //Слово Просвіти. - 1997. - № 11. - С. 11.

Погребенник Ф. Доля Богдана Лепкого і його спадщини: До 125-річчя від дня народження письменника //Літ. Україна. - 1997. - 30 жовт. - С. 4.

Погребенник Ф. Книжкові ілюстрації Богдана Лепкого //Бібліотечний вісник. - 1997. - № 6. - С. 26 - 28.

Погребенник Ф. Маловідоме берлінське видання найвидатнішого твору першого класика нової української літератури: ("Енеїда” І. Котляревського, підготовлена до друку Б. Лепким, його оцінка творчості І. Котляревського) //Народна творчість та етнографія. - 1998. - № 4. - С. 88 - 89.

Погребенник Ф. Невтомний Ратай: 125 років від дня народження Б. Лепкого //Культура і життя. - 1997. - 5 лист. - С. 2.

Погребенник Ф. Слово повернуте на крилах журавлиних: (Життя та творчість Б. Лепкого) //Літ. Україна. - 1992. - 17 груд.

Подуфалий В. Богдан Лепкий (1872 - 1941) //Ровесник -1989. - 16 - 22 лип.

Подуфалий В. Богдан Лепкий як маляр //Тернопіль. - 1991. - № 3. - С. 58 -60.

Подуфалий В. Листування Б. Лепкого з В. Гнатюком //Відродження. - 1991. - 20 лип. - С. 5.

Подуфалий В. Різдвяна й новорічна поезія Богдана Лепкого //Лепкий Б. Під Різдво. - Тернопіль, 1993. - С. 3 - 14.

Подуфалий В. “Словом залишений слід”: літ. пошук //Русалка Дністрова. - 1993. - № 3.

Продан І. До історії вивчення пісні “Чуєш, брате мій…” //Тернопіль вечірній. - 1997. - 11 жовт. - С. 2.

Рудковський М. Повернення Богдана Лепкого: (Біографія) //Друг читача. - 1990. - 6 верес. - С. 6.

Рудницький М. Богдан Лепкий //Слово і час. - 1992. - № 11. - С. 28 - 31.

Савків Л. Великодні дзвони Богдана Лепкого //Свобода. - 2001. - 14 квіт.

Свердан Т. Усічені фразеологізми у трилогії Б. Лепкого “Мазепа” //Дивослово. - 1999. - № 1. - С. 14 - 17.

Сердюк П. “Вона там є…”: (125-річчя від дня народження Б. Лепкого) //Літ. Україна. - 1997. - 6 лист. - С. 6.

Сивіцький М. Білі плями і міцностійкий трафарет //Вітчизна. - 1989. - С. 147 - 150.

Сивіцький М. Богдан Лепкий: Життя і творчість. - К.: Дніпро, 1993. - 375 с.

Смик Р. З виступу на соті роковини Б. Лепкого: Життя та творчість письменника) //Наукові записки. - Тернопіль,1997. - Кн. 2. Ч. 2. - С. 185 - 196.

Смик Р. Різдвяні молитви у ліриці Б. Лепкого //Свобода. - 1994. - 6 січ.

Смик Р. “Я радію його поверненню”: До 120-річчя від дня народження Б. Лепкого //Свобода. - 1992. - З0 черв. - С. 7.

Спомин про автора “Журавлів”: До 125 річниці від дня народження Богдана Лепкого //Русалка Дністрова. - 1997. - № 1. - С. 4.

Стрільчук М. Чи знайдеться в європейському контексті місце для нашого земляка?: (Про міжнар. конференцію, присвяч. 125-річчю від дня народження Б. Лепкого) //Тернопіль вечірній. - 1997. - 24 жовт.

Сумирний Орфей: Лірика Богдана Лепкого //Славутич Я. Меч і перо. - К., 1992. - С. 233-244.

Сумна поезія осені: (Про Б. С. Лепкого) //Качкан В. Грона любові. - К., 1994. - С. 122 - 128.

Творчість Богдана Лепкого в контексті європейської культури ХХ ст.: (Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження письменника) / Ред. М. П. Ткачук. - Тернопіль: ТДПУ, 1998. - 388 с.

Тимочко П. Не поспішаймо ставити крапку: (Б. Лепкий) //Літ. Україна. -1992. - 17 груд.

Ткачук М. У школі Франка: (Коротка довідка про Б. Лепкого як поета) //Вільне життя. - 1989. - 30 груд.

Траф’як М. Для вічного добра: Проблема історичної правди в трилогії Б. Лепкого “Мазепа” //Вільне життя. - 1992. - 5 черв.

Фасоля А. Творчість Богдана Лепкого в школі //Дивослово. - 1995. - № 2. - С. 54 - 63.

Хома В. Богдан Лепкий в антологіях //Вільне життя. - 1993. - З0 лип.

Хома В. Пісні Богдана Лепкого //Вільне життя. - 1991. - 5 жовт.

Художній дивосвіт поруч (Література рідного краю): [Ю. Опільський і Б. Лепкий] //Паскевич Н., Міляновський Е. Україн. мова та літ.: Вип. екзамен: Матеріали для творчих робіт. - Тернопіль, 1996. 2-вид. - С. 60 - 61.

Черемшинський О. Богдан Лепкий і “Просвіта” //Русалка Дністрова. - 1998. - № 4. - С. 10 - 11.

Черемшинський О. Дружба велетів: (Б. Лепкий і В. Гнатюк) //Русалка Дністрова. - 1993. - № 17. - С. 11.

Чир П. До рідної хати повернувся Лепкий: (Виповнилося 120 років від дня народження майстра слова) //Свобода. -1992. - 26 лист. - С. 3.

Чириба В. “Казка мойого життя” Богдана Лепкого у позакласному читанні //Дивослово. - 1999. - № . 9. - С. 38 - 39.

Чопик Р. Заходами К. Студинського: (До взаємовідносин Б. Лепкого і Кирила Студинського) //Наукові записки. - Тернопіль, 1997. - Кн. 2. - Ч. 2. - С. 201 - 207.

“Чуєш, брате, мій”: (Про Б. Лепкого та його твір) //Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня. - К., 1991. - С. 183-190.

Чуєш, брате мій …: (Історія написання пісні) //Історичний календар ’97. - К., 1996. - С. 311.

Шанайда В. Філософські аспекти творчості Богдана Лепкого //Україна на шляху до незалежності і демократії. - Тернопіль, 1996. - С. 110 - 113.

Шумило Н. Богдан Лепкий: на перехресті традиційного й нового (Творча індивідуальність письменника) //Слово і час. - 1998. - № 9 - 10. - С. 44 - 48.

* * *

Вітаємо лауреатів: (Вручення республ. літературної премії ім. братів Лепких 1994 р.) //Свобода. - 1994. - 25 січ.

Грещук Г. Поповнилась когорта лауреатів: (Вручення літ.-мистецьких і гром.-політ. премій ім. Братів Лепких за 1999 р.) //Свобода. - 2001. - 10 лют. ; Вільне життя. - 2001. - 10 лют.

Лауреати премії братів Лепких за 1995 рік //Свобода. - 1996. - 18 трав.; Літ. Україна. - 1995. - 18 трав.

Нові лауреати премії братів Лепких за 1997 р. //Повернення Україні Б. Лепкого. Кн. 3. - Чикаго - Україна, 1997. - С. 254.

Нові лауреати премії імені братів Богдана і Левка Лепких //Тернопіль. - 1994. - № 5 - 6. - С. 22.

Ониськів М. Премія імені братів Богдана і Левка Лепких //Тернопіль: - Тернопільщина літературна. - Тернопіль,1992. - Дод. 4. Вип. 2. Ч. 2. - С. 37.

Парубок П. Вручено премію ім. братів Богдана і Левка Лепких //Русалка Дністрова. - 1995. - 9 квіт.

Премія ім. Братів Лепких: (Засновується літературно-мистецька премія) //Тернопіль. - 1991. - № 3. - С. 60.

Тимочко П. Нові лауреати премії імені братів Лепких 1997 р.: (Р. Гром’як, І. Герета, В. Ющенко) //Літ. Україна. - 1997. - 7 серп. - С. 7.

* * *

Ануферко Я. та ін. І було на нашій вулиці свято … (Відкриття пам’ятної таблиці на будинку по вул. Гайовій, присвяч. Б. Лепкому) //Тернопіль вечірній. - 1996. - 18 верес.

Вістюк Б. Святкування ювілею Б. Лепкого в Бережан. Р-ні //Тернопіль вечірній. - 1997. - 24 жовт.

Гавриленко Я. Урочини великого земляка: (Святкув. 120-ї річниці від дня народження Б. Лепкого) //Тернопіль вечірній. - 1992. - 21 жовт.

Клюйко В. Тернопілля вшановує Богдана Лепкого: (Про міжнар. наукову конференцію) //Вільне життя. - 1997. - 21 жовт.

Кусень Б. Стежками Богдана Лепкого…: (Будинок-вілла, куди приїздив на відпочинок Б. Лепкий, знищена у 1983 р.) //Русалка Дністрова. - 1997. - 6 лип.

Кусень Г. Кімнату-музей Б. Лепкого відкрито в СШ № 14 //Тернопіль вечірній. - 1993. - 9 черв.

Лавренюк В. Вшанування пам’яті Богдана Лепкого на Тернопільщині //Наукові записки. - Тернопіль, 1997. - Кн. 2. Ч. 2. - С. 178 - 184.

Лавренюк В. Казка його життя: Вшанування пам’яті Б. Лепкого на Тернопільщині //Свобода. - 1998. - 28 лист. - С. 3.

Ліберний О. Вшанували пам’ять Лепкого: (В Тернополі відкрито пам’ятний знак Б. Лепкому) //Свобода. - 1996. - 3 верес.

Онутчак О. Чуєш, брате мій...: (У с. Жукові на Бережанщині відкрито пам’ятник Б. Лепкому) //За вільну Україну. - 1991. - 14 серп.

Паславський А. Журавлі вертаються додому: (У с. Жукові Бережан. Р-ну відкрито пам’ятник Б. Лепкому) //Вільне життя. - 1991. - 16 серп.

Пелешок О. У світі “Тайн незбагнутих”: (Вшанування пам’яті Б. Лепкого) //Вільне життя. - 1992. - 18 бер. - С. 3.

Ротман М. Для України треба не тільки вмирати, але й жити!: (Тернопілля вшановує пам’ять Б. Лепкого) //Відродження. - 1991. - 23 лип.

Савчук В. У казці його життя: (Увічнення пам’яті Б. Лепкого на Бережанщині) //Відродження. - 1991. - 20 лип.

Садовська Г. “Хто борбу веде - поборе’’: (Відкриття меморіальної дошки на місці, де у 1929 р. зі своїм твором “Мазепа” ознайомив тернополян Б. Лепкий) //Вільне життя. - 1999. - 3 лип.

Смик Р. Повернення Богдана Лепкого в Україну: (Відкриття пам’ятника Лепкому в с. Жукові) //Храм книги: Літопис Бережанського регіон. центру книги. - Бережани, 1994. - С. 89 - 95.

Смик Р. Я радію його поверненню: (Спогади про святкування пам’яті Б. Лепкого - 50 рокі. з дня смерті в Бережанах у липні 1914 р.) //Бережанщина в спогадах емігрантів. - Тернопіль, 1993. - С. 250 - 259.

Тодріна Л. Линуть “Журавлі” над Краковом: (У Кракові вшановано пам’ять укр. письменника Б. Лепкого з нагоди 50-річчя від дня смерті) //За вільну Україну. - 1991. - 12 груд.

Чубата Д. Нове товариство: (В Тернополі створено обл. літ.-просвіт. т-во ім. Б. Лепкого) //Вільне життя. - 1994. - 25 лист.

Шевчук Л. “Колисав мою колиску вітер рідного Поділля…”: (Відкриття погруддя у с. Крогулець Гусятин. р-ну) //Свобода. -1992. - 24 жовт. С. 1 - 2.

Штокало Я. Вертається син в Україну…: (На Бережанщині урочисто відзначили 125-ліття від дня народження Б. Лепкого) //Свобода. - 1997. - 28 жовт.


Поезії Богдана Лепкого можна знайти у збірці Мистецької Сторінки:
Вірші Богдана Лепкого

Прозові твори письменника знаходяться тут:
Проза Богдана Лепкого

 

--------------------------------

Джерело:
http://www.yl.edu.te.ua

 

 

Пошук на сайті

Що маємо